Приклади тексти публіцистичного стилю: Що таке публіцистичний стиль мовлення і його ознаки

Українська мова та література – підготовка до ЗНО і не тільки

Програма зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури час від часу зазнає певних змін. Можуть, наприклад, додати чи виключити кілька творів чи літературних понять. Цього разу зміни є суттєвими. Із оновленою програмою радимо ознайомитися кожному абітурієнтові, адже багатьох творів тепер не треба детально вивчати. Їх замінили іншими. Програму ЗНО-2020 з української мови та літератури

Continue reading Програма ЗНО-2020 з української мови та літератури

В даній статті ми пояснимо, що таке перифрастичні імена та наведемо приклади. Адже це потрібно для здачі ЗНО та для загальної інформації. Перифрастичні імена – це імена письменників, якими їх часто називають з огляду на творчу манеру, роль у культурі, улюблений образ тощо. Найбільш відомими й широковживаними на сьогодні є низка імен-перефразів, які варто запам’ятати. Перифрастичне ім’я

Continue reading Перифрастичні імена

Український літературний авангард бурхливо розвивається протягом двадцятих років XX ст.

Це художнє явище, що було реакцією на процеси в тогочасному мистецтві та суспільстві загалом. Авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — умовний термін на означення загальних новаторських напрямів у художній культурі XX ст. Основні ознаки: руйнування традиційних форм і канонів, інтуїтивне сприйняття

Continue reading Український літературний авангард

Євген Маланюк- це український письменник, публіцист, ХХ століття. “Уривок з поеми” є віддзеркаленням поглядів його життя, ціль якої була: відродження української держави, культури та мови для сильної, незалежної української нації. Письменник відображає у поезії “Уривок з поеми”, утвердження держави України, української національності, вважає, що для України не все загублене, тому важливу роль відіграють мотиви надії,

Continue reading Аналіз (паспорт) поезії “Уривок з поеми” Євгена Маланюка

Два кольори

Василь Стус – український поет-шістдесятник, прозаїк, який боровся за необхідність збереження і розвиток української мови та культури, за свої переконання був ув’язнений. В даній статті ви можете ознайомитися з аналізом (паспортом) “Господи, гніву пречистого” Василя Стуса. Василь Стус відображає у поезії Господи, гніву пречистого” про силу волі, незламність, любов до батьківщини, непорушність принципів за жодних

Continue reading Аналіз (паспорт) поезії “Господи, гніву пречистого” Василя Стуса

Українська література в період “відлиги” радянського режиму отримала певне піднесення. В цей період заявили про себе творчі люди, які мали відмінні від офіційних політичні погляди з приводу української державності, цих людей прийнято називати шістдесятниками. В даній статті ми розглянемо цей феномен, хто входив шістдесятників, які в них були погляди життя та як це вплинуло на

Continue reading Шістдесятники

Мовна стійкість — намір і поведінка особистості чи групи людей, спрямовані на  послідовне й неухильне користування в щоденному спілкуванні певною мовою, незалежно  від того, якою мовою послуговується співрозмовник. Джерела мовної стійкості З-поміж основних джерел мовної стійкості варто виділити: культура культурна традиція національна свідомість відсутність агресивного впливу інших культур мир незалежність самостійність країни у якій ця мова функціонує. Мовна стійкість є

Continue reading Мовна стійкість

Мотиваційний лист часто потрібний для вступу у вищий навчальний заклад та для оформлення на роботу. Для того, щоб добре його написати, потрібно розуміти певні особливості мотиваційного листа – який стиль використати, що в ньому має міститись та яка структура. В даній публікації ми розглянемо як писати мотиваційний лист для вступу у вищий навчальний заклад. Мотиваційний

Continue reading Як писати мотиваційний лист

Який ще твір більше зацікавить дев’ятикласників, як не «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»? Легкий, але захопливий; близький для багатьох, але доволі персоналізований; сучасний, але вічний. Перше кохання, непереборні труднощі, щирість, взаємодопомога і нерішучість — чого тільки не намішано в цій повісті. Читайте, насолоджуйтеся і гайда з’ясовувати деталі! Жанр: автобіографічна гумористична повість Тема:

Continue reading Аналіз твору “Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”

У XVI столітті, коли на західноєвропейських теренах цілковито панувала доба Ренесансу, в Україну тільки прийшли її зародки. У цей час і в нас відродилося мистецтво, буяло багате літературне життя. Щоправда, більшість писемних пам’яток того часу творилися абсолютно різними мовами. У XVII столітті, коли на зміну Відродженню прийшла доба Бароко, вона принесла свої труднощі і нові,

Continue reading Література епохи Ренесансу і доби Бароко

Особливості перекладу офіційних промов з англійської мови на українську (на прикладі промови прем’єр-міністра Австралії до парламенту)

Иностранные языки \ Теория и практика перевода

Страницы работы

45 страниц (Word-файл)

Посмотреть все страницы

Скачать файл

Содержание работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

Кафедра перекладу та англійської мови

Факультет іноземних мов

К У Р С О В А   Р О Б О Т А

ОСОБЛИВОСТІ  ПЕРЕКЛАДУ  ОФІЦІЙНИХ ПРОМОВ

Виконавець: студентка IV курсу

Севастьянова І.А.

Консультант: канд. філол. наук,

доц. Дудоладова О.В.

Рецензент: канд. пед. наук,

доц. Рябих М.В.

Курсова робота

рекомендована до захисту

засіданням кафедри

Протокол №__ від “  ’’_______________ 2007p.

Зав.кафедри_____________Черноватий Л.М.

Харків 2007 р.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………     3

Розділ 1:   Характеристика публіцистичного стилю……………………….    4

            1.1 Особливості публіцистичних текстів………….

.………………    4

            1.2  Публіцистичні тексти, орієнтовані на звертання …………….   11

Розділ 2   Текст перекладу…………………………………………………..   15

Розділ 3   Перекладацький аналіз тексту……………………………………  25

Загальні висновки……………………………………………………………   30

Додаток А. Оригінал тексту…………………………………………………   33

Додаток Б. Англо-український та українсько-англійський словники……  42

Вступ

Дана курсова робота присвячена дослідженню особливостей перекладу офіційних промов з англійської мови на українську.

 Офіційні промови державних діячів належать до публіцистичного стилю та пов’язані з суспільно-політичною сферою комунікації. Публіцистичний стиль характерний не тільки для газетних та журнальних статей на політичні теми, але й для ораторських мітингів, зборів, виступів на радіо та телебаченні.

Специфічні риси, притаманні публіцистичному стилю загалом, та офіційним промовам зокрема, поряд з особливими лексичними одиницями ускладнюють роботу перекладача.

Поширеність публіцистичних текстів сьогодні, зокрема промов урядовців, зумовлює актуальність цієї проблеми.

Мета роботи: зробити переклад обраної офіційної промови проаналізувати труднощі та загальні особливості перекладу публіцистичного стилю.

Матеріалом перекладу стала промова прем’єр-міністра Австралії до парламенту, взята з офіційного  урядового сайту, загальним об’ємом 20000 друкованих знаків.

Розділ I

 ХАРАКТЕРИСТИКА ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

1.1 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ

Публіцистичний (суспільно-політичний) стиль пов’язаний з суспільно-політичною сферою комунікації. Цей стиль застосовується в газетних та журнальних статтях на політичні та інші суспільно важливі теми, в ораторських виступах на мітингах та зборах, по радіо, телебаченню і т.д.

Деякі дослідники вважають публіцистичний стиль принципово неоднорідним, за думкою інших (їх абсолютна кількість), вже в цій самій неоднорідності спостерігається специфічна стильова єдність, цілісність. Спільні риси стилю з різним ступенем активності проявляються в окремих підстилях: газетно-публіцистичному, радіо-, тележурналістському та ораторському. Проте межі цих підстилів часто розмиті.

Однією з головних особливостей публіцистичного стилю являється поєднання в його рамках двох функцій мови функції повідомлення (інформативної) та функції впливу (експресивної). Той, хто говорить, використовує цей стиль, коли йому необхідно не лише передати якусь інформацію (повідомлення), але й призвести на адресата (часто масово) деякий вплив. Причому автор, передаючи факти, виражає своє відношення до них. Цим і обумовлене емоційно-експресивне забарвлення публіцистичного стилю, не характерне ні для наукового, ні для офіційно-ділового мовлення. В цілому публіцистичний стиль підкоряється одному конструктивному принципу чергування «експресії і стандартів» [16].

Публіцистичний стиль – функціональний стиль, що обслуговує сферу політико-ідеологічних суспільних відносин.

Своєрідні інформаційно-істотні функції публіцистичного стилю, полягають ся у тому, що, по-перше, інформація в цій сфері суспільних відносин призначена широким масам, всім носіям мови; по-друге, тут необхідна швидкість передачі інформації (публіцистика, як правило, присвячена проблемам сьогодення) [16].

Публіцистичний стиль використовується в різних жанрах періодичних видань і у засобах масової інформації, в суспільно-політичній літературі, агітаційно-пропагандистських виступах (на мітингах та зборах), тобто застосовується в писемному та усному мовленні.

Головна риса публіцистичного стилю – це поєднання експресивності та стандарту. Це пов’язано з тим, що в цьому стилі інформаційно-істотна функція поєднується з функцією переконання, емоційного впливу. Крім того публіцистичний стиль характеризується відкритим оцінюванням промови, лозунгово-декларативним характером вираження, простотою та доступністю викладення, рекламністю. Тут широко використовується окрім нейтральної, висока, урочиста лексика і фразеологія, емоційно забарвлені слова, риторичні питання, оклики, повтори та інше [16].

У залежності від жанру в публіцистичному стилі на перше місце виступає експресія або стандарт. Якщо головною метою  інформації є збудження певної цікавості до неї, то на перший план висувається експресія (найчастіше це спостерігається в памфлетах, фальєтонах та інших жанрах). В жанрах газетної статті, хронікальної замітки і т.д., націлених на донесення максимуму інформації домінують стандарти [16].

Похожие материалы

Информация о работе

Скачать файл

Выбери свой ВУЗ

• АлтГТУ 419
• АлтГУ 113
• АмПГУ 296
• АГТУ 267
• БИТТУ 794
• БГТУ «Военмех» 1191
• БГМУ 172
• БГТУ 603
• БГУ 155
• БГУИР 391
• БелГУТ 4908
• БГЭУ 963
• БНТУ 1070
• БТЭУ ПК 689
• БрГУ 179
• ВНТУ 120
• ВГУЭС 426
• ВлГУ 645
• ВМедА 611
• ВолгГТУ 235
• ВНУ им. Даля 166
• ВЗФЭИ 245
• ВятГСХА 101
• ВятГГУ 139
• ВятГУ 559
• ГГДСК 171
• ГомГМК 501
• ГГМУ 1966
• ГГТУ им. Сухого 4467
• ГГУ им. Скорины 1590
• ГМА им. Макарова 299
• ДГПУ 159
• ДальГАУ 279
• ДВГГУ 134
• ДВГМУ 408
• ДВГТУ 936
• ДВГУПС 305
• ДВФУ 949
• ДонГТУ 498
• ДИТМ МНТУ 109
• ИвГМА 488
• ИГХТУ 131
• ИжГТУ 145
• КемГППК 171
• КемГУ 508
• КГМТУ 270
• КировАТ 147
• КГКСЭП 407
• КГТА им. Дегтярева 174
• КнАГТУ 2910
• КрасГАУ 345
• КрасГМУ 629
• КГПУ им. Астафьева 133
• КГТУ (СФУ) 567
• КГТЭИ (СФУ) 112
• КПК №2 177
• КубГТУ 138
• КубГУ 109
• КузГПА 182
• КузГТУ 789
• МГТУ им. Носова 369
• МГЭУ им. Сахарова 232
• МГЭК 249
• МГПУ 165
• МАИ 144
• МАДИ 151
• МГИУ 1179
• МГОУ 121
• МГСУ 331
• МГУ 273
• МГУКИ 101
• МГУПИ 225
• МГУПС (МИИТ) 637
• МГУТУ 122
• МТУСИ 179
• ХАИ 656
• ТПУ 455
• НИУ МЭИ 640
• НМСУ «Горный» 1701
• ХПИ 1534
• НТУУ «КПИ» 213
• НУК им. Макарова 543
• НВ 1001
• НГАВТ 362
• НГАУ 411
• НГАСУ 817
• НГМУ 665
• НГПУ 214
• НГТУ 4610
• НГУ 1993
• НГУЭУ 499
• НИИ 201
• ОмГТУ 302
• ОмГУПС 230
• СПбПК №4 115
• ПГУПС 2489
• ПГПУ им. Короленко 296
• ПНТУ им. Кондратюка 120
• РАНХиГС 190
• РОАТ МИИТ 608
• РТА 245
• РГГМУ 117
• РГПУ им. Герцена 123
• РГППУ 142
• РГСУ 162
• «МАТИ» — РГТУ 121
• РГУНиГ 260
• РЭУ им. Плеханова 123
• РГАТУ им. Соловьёва 219
• РязГМУ 125
• РГРТУ 666
• СамГТУ 131
• СПбГАСУ 315
• ИНЖЭКОН 328
• СПбГИПСР 136
• СПбГЛТУ им. Кирова 227
• СПбГМТУ 143
• СПбГПМУ 146
• СПбГПУ 1599
• СПбГТИ (ТУ) 293
• СПбГТУРП 236
• СПбГУ 578
• ГУАП 524
• СПбГУНиПТ 291
• СПбГУПТД 438
• СПбГУСЭ 226
• СПбГУТ 194
• СПГУТД 151
• СПбГУЭФ 145
• СПбГЭТУ «ЛЭТИ» 379
• ПИМаш 247
• НИУ ИТМО 531
• СГТУ им. Гагарина 114
• СахГУ 278
• СЗТУ 484
• СибАГС 249
• СибГАУ 462
• СибГИУ 1654
• СибГТУ 946
• СГУПС 1473
• СибГУТИ 2083
• СибУПК 377
• СФУ 2424
• СНАУ 567
• СумГУ 768
• ТРТУ 149
• ТОГУ 551
• ТГЭУ 325
• ТГУ (Томск) 276
• ТГПУ 181
• ТулГУ 553
• УкрГАЖТ 234
• УлГТУ 536
• УИПКПРО 123
• УрГПУ 195
• УГТУ-УПИ 758
• УГНТУ 570
• УГТУ 134
• ХГАЭП 138
• ХГАФК 110
• ХНАГХ 407
• ХНУВД 512
• ХНУ им. Каразина 305
• ХНУРЭ 325
• ХНЭУ 495
• ЦПУ 157
• ЧитГУ 220
• ЮУрГУ 309

Полный список ВУЗов

Напишите лучшую новость с помощью техники создания абзацев

Создание абзацев является важной техникой журналистского письма, возможно, даже более важной, чем в других формах письма. Цель абзацев состоит в том, чтобы разбить статью на логические части, чтобы читатели могли легко понять структуру и мысль. Если бы мы не делили статьи на абзацы, нам было бы трудно конкретизировать идею истории и отнимать много времени. Потеря внимания вызывает отвлечение, хотя бы на мгновение. Видимый контур шагов и разделов в письменной форме необходим, чтобы конкретизировать идею.

Прежде чем вы сможете разделить статью на абзацы на этом основании, вы должны логически разделить ее содержание на части и этапы. Обычно это представляет собой препятствие. Плохое разбиение на абзацы обычно является результатом ленивой и небрежной организации материала. Хорошо оформленная статья очень естественно разбивается на абзацы и не требует дополнительного внимания. Вы быстро поймете, что не можете логически разбить контент на абзацы. Прежде чем перейти к проблеме с абзацами, давайте вкратце изучим, как вы можете спланировать и упорядочить 9 пунктов.0005 пункт.

Фаза планирования

Первым шагом в любом письме является создание предварительного плана или наброска материала, иначе вы создадите статью, лишенную формы и смысла. Ни один журналист не пропускает этот важный шаг. Писатель не всегда может разместить схему на бумаге или в компьютере, но он прорабатывает ее в уме.

Создать план просто, потому что он следует логическому мышлению. Вам не нужно следовать подробной формуле. Проблема заключается в простом сборе фактов и деталей, из которых состоит статья. Располагая их, стремитесь как прояснить их отношения, так и подчеркнуть наиболее важные моменты.

Первый шаг — разделить материал на основные части — составить список основных тем, которые вы будете обсуждать. Затем одно за другим разделите эти основные части на их подчасти; на схеме это выглядит как список подзаголовков под каждым из основных заголовков. Возможно, вам придется разделить эти подразделения на их собственные подразделения. Завершенный план представляет собой список разделов, подразделов, подразделов и т. д., которые помогут вам ясно увидеть отношения. В некоторых статьях каждый элемент может содержать только слово; в других каждый элемент может содержать предложение.

Образец плана — Ниже приводится план статьи, в которой анализируется, как разные студенты поступают в государственный университет. Надписи и нумерация просто помогают прояснить отношения: [щелкните здесь, чтобы просмотреть образец].

Это набросок пояснительной статьи. Чтобы показать, как вы можете расположить материал для новости, мы можем использовать следующий тип макета: [щелкните здесь, чтобы просмотреть образец].

После того, как вы создали схему, абзацы позаботятся о себе сами. Структурирование разделит материал на блоки, и каждый блок станет абзацем. Если статья короткая и простая, каждый основной раздел (A, B, C, D выше) может составлять абзац. Каждое подразделение (1, 2, 3, 4) станет предложением. Если статья длинная и подробная, пронумерованные части могут нуждаться в абзацах.

Создание единства

Такое расположение является основой единства. Каждый абзац, как и каждое предложение, становится единицей или блоком, в котором содержится одна фаза темы. Если вы обдуманно расположите свой материал, вы можете сделать эти блоки почти одинаковыми по размеру, а абзацы — одинаковой длины.

В журналистских текстах это блокирование часто направлено на то, чтобы сделать каждый абзац настолько самодостаточным, чтобы вы могли сдвигать абзацы, чтобы приблизить определенные темы к началу и изменить акцент. Независимо от того, является ли это целью или нет, никакое письмо не будет хорошим, если вы не сможете тщательно заблокировать его; случайное, конгломератное расположение, которое вы можете увидеть в некоторых новостных статьях, является признаком небрежности.

Важность длины

Абзацы в журналистском письме обычно короче, чем абзацы в других видах письма. Чтобы доказать это, достаточно сосчитать слова в обычном литературном абзаце и в новостном абзаце. Вы обнаружите, что литературный абзац в среднем состоит из более чем 150 слов и часто состоит из 250 слов. В новостных материалах средняя длина составляет около 75 слов. Для этого есть две причины:

(1) Пока журналист пишет, он постоянно думает о том, как его письмо будет выглядеть в печати, и хочет придать ему интересный «вид». Короткие абзацы «выглядят» интереснее, потому что в них больше разрывов в тексте, набранном сплошным шрифтом.

(2) Журналист обычно пишет для издания, столбцы которого очень узкие, и из-за узости его короткие абзацы кажутся намного длиннее, чем они есть на самом деле.

Вы можете создавать более короткие абзацы при написании новостей, а не чаще бессистемно начинать новый абзац, используя систематический метод, который я использовал выше. Единственная разница в том, что вы выбираете меньшие единицы.

Добавление акцента для привлечения внимания

«Начало» и «конец» абзаца являются его наиболее выразительными частями. Более того, в публицистическом письме редакторы считают начало более выразительным, чем конец. Но какое самое важное предложение или часть в абзаце? К счастью, это легко решить: в каждом хорошо написанном абзаце всегда есть одно предложение, известное как тематическое предложение, которое резюмирует содержание абзаца. Это тематическое предложение является тем, на котором вы делаете акцент. Литературные писатели и эссеисты постепенно доводят тематическое предложение до конца и помещают его в конец. Журналисты обычно помещают его в начало и посвящают остальную часть абзаца его объяснению, так как у журналиста всегда есть привычка начинать с самой важной информации, а потом давать подробности.

Журналистское письмо и стиль | Оксфордская исследовательская энциклопедия коммуникации

Выделите поисковый запрос

• Сохранять
• Цитировать
• Отправить этот контент по электронной почте

  Поделиться ссылкой

  ---

  Скопируйте эту ссылку или нажмите ниже, чтобы отправить ее другу по электронной почте

  Отправить этот контент по электронной почте

  или скопируйте ссылку напрямую:

  https://oxfordre.com/communication/display/10.1093/acrefore/9780190228613.001.0001/acrefore-9780190228613-e-884

  Ссылка не скопирована. Ваш текущий браузер может не поддерживать копирование с помощью этой кнопки.

  Ссылка успешно скопирована

  ---

Войти Навигация по статье

Войти

Имя пользователя

Пожалуйста, введите ваше имя пользователя

Пароль

Пожалуйста, введите ваш пароль

Забыли пароль?
Нет учетной записи?

Содержание артикула

Показать сводные данные

• https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228613.013.884
• Опубликовано онлайн: 30 июля 2018 г.

Резюме

900 02 Ядром журналистского стиля является новостной стиль. Написание новостей опирается на парадигму объективности, которая вызвала широкие академические дебаты о предвзятости в определении журналистики. Большая часть исследований журналистского стиля и письма сосредоточена вокруг газет и новостей; однако многие традиции письма нарушают традиционную традицию написания новостей и поддерживаются литературной и культурной продукцией, и границы становятся все более размытыми. История публицистических стилей тесно связана с разными жанрами: жанрами журналистики, такими как журналистика новостей и литературная журналистика, и текстовыми жанрами, такими как очерк, колонка и эссе. Кроме того, стиль — это контекстуальный термин, который возникает в результате множества различных выборов, может быть изучен на разных уровнях, от слов до структур производства, и должен изучаться в связи с другими факторами, влияющими на процесс коммуникации, такими как среда. , содержание, форма, жанр, дискурсы и аудитория. Таким образом, может быть трудно отделить способ познания от способа представления знаний, «способа использования языка», как обычно определяется стиль. Действительно, журналистские исследования характеризуются очень разнообразными концептуализациями и операционализацией стиля в отношении журналистики. Соответствующие исследования обычно находятся на стыке языка и журналистики, литературы и журналистики, социально сконструированной реальности и журналистики, опираясь на различные подобласти лингвистики, литературной теории и критики, социологии и междисциплинарных подходов.