Синектика це: синектика • 101 метод развития креативности

Brand

Метод синектики застосовується для вирішення проблем і пошуку нових ідей за допомогою використання аналогій і перенесення завдань, які виникли, на готові рішення, що існують в різних сферах і областях.

 

ІСТОРІЯ

 

Синектика виникла як спроба Вільяма Дж. Гордона удосконалити мозковий штурм. Питання методології пошуку нових ідей і рішень стали цікавити його ще в 1944 р, коли він аналізував роботу однієї винахідницької групи, що відрізняється високою продуктивністю. Синектика була розроблена на початку 50-х років минулого століття, а в 1960-му році Гордон створив спеціальну фірму з навчання творчому мисленню — «синектики Інкорпорейтед» [127].

 

ОСОБЛИВОСТІ

 

Суть даного методу полягає в тому, що під час творчої активності при створенні особливих умов людина висуває несподівані аналогії і асоціації щодо досліджуваної проблеми.
1) підхід до прийняття рішення полягає в тому, що висунута ідея — закінчена, цілісна думка, автором якої є індивід, який її висловив. Цілісна ідея може бути прийнята оточуючими або відкинута, але ніхто інший не має права на її авторство. Але інші члени групи можуть прийти до іншої думки на основі даної ідеї, висловлювання якої може привести до прояву в пам’яті метафор, зразків, неясних відчуттів, що діють на почуття та інтуїцію людини;
2) творча активність сінекторів забезпечується тим, що група впливає на творчу активність кожного сінектора таким чином, що в процесі висування нових ідей індивіди намагаються перевершити самих себе, використати нестандартні підходи прийняття рішень і взяти на себе найбільшу частину труднощів;
3) відбір учасників здійснюється при обліку емоційного типу індивіда, який визначається наступними характеристиками:
·    намагається він відразу докопатися до суті проблеми або ж ходить навкруги;
·    поводить він себе пасивно перед лицем неминучої поразки або ж наполегливо прагне домогтися успіху;
·    коли він не правий, чи пов’язує він це зі своїми діями або виправдовується, шукає причини зовні;
·    може він використовувати ефективно свою інтелектуальну енергію у важких ситуаціях або опускає руки в найкритичніший момент;
4) наявність «адвоката диявола»: у зв’язку з тим, що «група сінекторів» складається з професіоналів різних галузей знань з метою дослідження проблеми з різних точок зору, вона не може знати все. Тому залежно від характеру досліджуваної проблеми до її складу входить «адвокат диявола» — експерт в області досліджуваної проблеми. До його функцій відноситься:
·         переклад специфічної термінології своїй галузі знань в загальнодоступну;
·         переклад висунутих ідей в термінологію своєї спеціальності;
·         розкриття і відхилення слабких сторін запропонованих підходів;
·         розкриття особливостей його галузі знань перед групою.
5) реалізація висунутих ідей: ідеї, висунуті сінекторами в процесі дослідження проблеми, повинні бути практично реалізовані. Сінектори також беруть участь в процесі реалізації висунутих ними ідей [7].
Суть синектики в тому, щоб за допомогою чотирьох типів аналогій (пряма, символічна, фантастична, особиста) розгойдати звичні шаблони бачення предмета. Група може займатися кожним типом аналогій по черзі [124, 125].
Синектичний метод є розвитком «мозкового штурму», але на відміну від нього допускає критику, яка дозволяє розвивати і видозмінювати висловлені ідеї.
У процесі використання методу синектики застосовуються чотири види аналогій. При прямій аналогії даний об’єкт порівнюється з більш-менш схожим аналогічним об’єктом в природі або техніці. Символічна аналогія вимагає в парадоксальній формі сформулювати фразу, буквально в двох словах відобразити суть явища. При фантастичній аналогії необхідно придумати фантастичні кошти або персонажі, які можуть виконати те, що вимагається за умовами завдання. Особиста аналогія (емпатія) дозволяє представити себе тим предметом або частиною предмета, про який йде мова в задачі [123].

 

ПЕРЕВАГИ

 

·         простота
·         ефективність для задач будь-якого роду
·         розвиває мислення та інтуїцію

 

НЕДОЛІКИ

 

·         ідеї не особливо оригінальні
·         не гарантують абсолютного успіху

 

ОРГАНІЗАЦІЯ

 

Формується група з 5-7 чоловік, відібраних за ознаками гнучкості мислення, практичного досвіду (перевага віддається людям змінювали професії та спеціальності), психологічної сумісності, товариськості, рухливості (останнє дуже важливо). Виробивши певні навички спільної роботи, група веде систематичне спрямоване обговорення будь-яких аналогій з вирішень проблем, які спонтанно виникають під час бесід. При цьому можуть виникати і чисто фантастичні аналогії [126].
1) Формулюють проблему в загальному вигляді (як вона дана).
На синектичне засідання запрошуються експерти, які пояснюють проблемну ситуацію. Головне завдання експерта — виявлення корисних і конструктивних ідей шляхом оперативного аналізу висловлювань. Експерт зобов’язаний відразу показати слабкі сторони рішень і роз’яснити сутність дійсної проблеми.
2) Починають аналіз проблеми: кожен учасник, включаючи експерта, зобов’язаний знайти і оригінально сформулювати одну мету рішення. Одну з найбільш вдалих формулювань вибирає експерт або керівник.
3) Ведуть генерування ідей рішень проблеми в тому її формулюванні, на якому зупинений вибір.
Шукається нова точка зору на дану проблему для виходу на нові рішення.
Для цього сінектори використовують аналогії:
Особиста (емпатія) — ототожнення себе з досліджуваним об’єктом. Для розвитку особистої аналогії використовують прийоми: опис фактів уявного положення досліджуваного об’єкта з першої особи; опис емоцій і почуттів приписуваних об’єкту від першої особи.
Емпатія.
Пряма — об’єкт порівнюється з аналогічним з іншої галузі, або з живої природи.
Символічна — узагальнена абстрактна аналогія для виявлення протиріччя. Це досягається тим, що кожне слово є характеристикою предмета, а в цілому вони утворюють протиріччя (тобто є протилежностями).
Фантастична — вводяться фантастичні персонажі, засоби, які виконують те, що потрібно за умовами завдання, що сприяє генерації свіжих і оригінальних ідей.
4) Проводять перенесення виявлених в процесі генерації нових ідей до етапів 1 або 2 і виконують їхні можливості.
Важливий елемент етапу — критична оцінка експертів.
5) Розвиток і максимальна конкретизація ідеї, визнаної найбільш вдалою, і опис її на спеціальній мові [129].

 

РЕЗУЛЬТАТ

 

Результат активності мозкової і нервової систем кількох людей, що працюють за типом універсальних аналогових обчислювальних машин, здатних досліджувати і зіставляти різні моделі [128].
Група повинна впливати на творчу активність індивіда таким чином, щоб кожен, хто в неї входить прагнув відмовитися від стандартних підходів, був готовий до ризику у висловленні ідей, боровся за психологічний престиж.

 

ВИСНОВКИ

 

 Синектика — це найбільш сильний метод активізації винахідницької діяльності в рамках принципу перебору варіантів.
Цей метод допомагає поєднувати логічне та образне мислення, вільно переходити з одного розумового рівня на інший, усуває стереотипність мислення.
Метод дозволяє студентам вільно орієнтуватися в навколишньому світі, побачити зміни у всьому світі, побачити суперечності і спробувати їх вирішити, користуватися простими словесними алгоритмами.
Суть синектики полягає в пошуку і реалізації можливості акумулювання творчої активності дослідників на основі включення несвідомих механізмів у свідоме дослідження проблем, на основі соціально - психологічної взаємодії в процесах інтелектуальної діяльності [130,131,132].

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.         Девятко И.Ф. Методы социологического исследования. Екатеринбург, 1998. – 208 с.
2.         Кудрявцев А.В. Методы интуитивного поиска технических решений (методы анализа проблем и поиска решений в технике). – М.: Речной транспорт, 1991. – 112 с.
3.         Майкл Микалко. Игры для разума. Тренинг креативного мышления – СПб.: «Питер», 2007. – 302 с.

метод групповой генерации идей Уильяма Гордона и Джорджа Принса

Предыстория

Синектика – метод групповой генерации идей, основанный на комбинировании разнородных и даже несовместимых элементов в решении творческих задач. Методика разработана в США Уильямом Гордоном совместно с Джордем Принсом в начале 1950-х годов.  

В 1952 г. исследовательская группа Гарвардского университета в Кембридже (штат Массачусетс) во главе с Уильямом Гордоном обсуждали методику и практику мозгового штурма. Появилось предположение, что индивидуальное творчество имеет множество аналогий с коллективным творчеством. А посредством аналогий всё, даже самое несхожее, оказывается связанным друг с другом, физически, психологически или символически. Сформировалась новая методика, получившая название Синектика (в переводе с греческого языка – «соединение разнородных элементов»).

В 1960 г. Гордон применил методику на практике и основал консалтинговую компанию «Synectics Inc» в Бостоне, которая по настоящее время оказывает услуги по обучению творческому мышлению и разработке инновационных идей. А в 1961 г. автор изложил свою концепцию в книге «Синектика: развитие творческого воображения», ставшую мировым бестселлером среди бизнес-изданий.

Особенности метода

Синектическая методология базируется на социально-психологической мотивации интеллектуальной деятельности коллектива и задает целенаправленную активность. Основной инструмент в решении творческих задач – аналогии, связывающие новую и известную информацию. Мышление развивается путем визуализации и использования сравнений.

Отличительная черта синектики в том, что методика предназначена для решения конкретных проблем, а не направлена на поиск универсальных систематизированных закономерностей. Анализ проблематики осуществляется уже сработавшейся группой специалистов. В синектике поощряется критика, члены коллектива, привыкшие к совместной работе, воспринимают ее адекватно.

Как правило, формируется постоянная группа из 5-7 человек, разных профессий, имеющих от двух специализаций, предпочтительно самых парадоксальных (химик-литературовед, инженер-географ и т. п.). Не менее важно, чтобы участники группы были разных темпераментов и характеров.

Этапы

Синектический метод предполагает ряд этапов проведения за сессию:

  • Формулировка проблемы;
  • Анализ проблематики;
  • Генерирование идей;
  • Перемещение обнаруженных новых идей к проблеме как она дана;
  • Перенос обнаруженных новых идей к проблеме как она понята;
  • Выявление возможностей сгенерированных идей;
  • Развитие и конкретизация наиболее удачной идеи.

Аналогии

Этап генерирования новых идей осуществляется путем приведения четырех видов аналогий:

  1. Прямой – объект сопоставляется со схожими объектами из других областей: культуры (прим. значение – проявление человеческой деятельности) и природы;
  2. Личной – сравнение себя с объектом, необходимо мысленно слиться с предметом;
  3. Символической – представить метафорический образ объекта, раскрывающий его свойства. Формулируется парадоксальная фраза, отражающая суть явления;
  4. Фантастической – в решаемую задачу вводятся фантастические условия. Найдя фантастическое решение, анализируется, что не дает применять его в обычных условиях, как устранить препятствие.

Область применения и адаптация

Наибольшую популярность синектика приобрела в США, где переросла из метода развития творческого мышления в признанную профессиональную деятельность. Однако в России методика не нашла столь широкого применения.

Методология изначально разрабатывалась, как групповая, но она пригодна и для индивидуального применения. В индивидуальной работе метод синектики может стать полезным инструментом для рекламщиков и дизайнеров.

Синектика в дизайне

Николас Роюкс адаптировал методику под сферу дизайна и в 1981 г. издал книгу «Design Synectics. Stimulating Creativity in Design», где изложил основные особенности восприятия. На сегодняшний день синектика используется в дизайне, как теоретическая база формообразования.

Основная концепция синектики в дизайне – использование аналогий, т.е. обнаружение схожих черт у непохожих вещей. Для стимуляции процесса создания новых связей и синтеза идей предлагается использовать 23 триггера.

Триггеры

Каждый триггер акцентирует внимание на построении новых связей:

1. Вычитание 2. Добавление 3. Перенос
4. Эмпатия 5. Оживление объекта 6. Наложение
7. Изменение масштаба 8. Замещение 9. Фрагментация
10. Изоляция 11. Искажение 12. Маскировка
13. Противопоставление 14. Пародия 15. Увиливание
16. Аналогии 17. Гибридизация 18. Метаморфозы
19. Символизм 20. Мифология 21. Фантазии
22. Повторение 23. Комбинирование  

Аналогии подразделяются на логические и психологические:

Логические

Название Пример
Структурные Муравейник, термитник, пчелиные соты – многоквартирные жилые комплексы.
Функциональные Шляпка гриба – механическая конструкция зонтов, зонтичные беседки.
Феноменальные Природная цветомаскировка – камуфляж

Психологические

Название Пример
Сенсорные Соц-арт в интерьерах. Например, плакат «Родина мать зовёт!» – песня «Вставай страна огромная».
Эмпатические Летающие фигуры на картинах Шагала.
Символические
и метафорические		 Стилизованные интерьеры с обилием мотивов и символики: древнегреческие, древнеегипетские, восточные.
Фантастические Сюрреалистические интерьеры, предметы и аксессуары в стилистике Дали, Пикассо, Муми-дола.

План работы

  1. Определяется проблема и желаемая цель;
  2. Формулируется и описывается концепция;
  3. Выбирается несколько ключевых триггеров;
  4. Генерируется перечень ключевых слов, характеризующих проблему;
  5. Применяются логические и психологические аналогии;
  6. Генерируется первый уровень абсурдных идей;
  7. На основе первого уровня идей, генерируется второе поколение идей. Без потери оригинальности, необходимо сформулировать их практическое применение;
  8. Из сформулированных вариантов выбирается наиболее интересная версия;
  9. Выбранная версия отрисовывается от руки или создается коллаж;
  10.  Версия доводится до стадии воплощения в реальность.

———————-

Если вы профессионально занимаетесь дизайном интерьера, смотрите также:

Как создать и чем наполнить сайт для дизайнера интерьера

Как дизайнеру рекламировать свои услуги через блогеров

Как выбрать SMM-агентство или подрядчика на SMM-услугу

Создание товарного знака для дизайнера интерьера

создание вариантов рабочей силы с 1984 года

Домашняя страница синектика-админ 2017-06-07T14:43:35+00:00

синеэктика \ si-‘nek-tiks \ n pl : Теория или система постановки проблем и решения проблем, основанная на творческом мышлении, которое включает свободное использование метафор и аналогий в неформальном обмене внутри тщательно отобранная группа людей с разнообразными личностями и областями специализации.

«Чтобы добиться успеха в том, что мы делаем так, как мы это делаем, нам нужно качество — качество наших сотрудников и качество нашего процесса».

Основанная в 1984 году, Synectics стала одной из ведущих кадровых фирм страны, работающей с клиентской базой, в которую входят некоторые из ведущих учреждений и корпораций из списка Fortune 500 в Соединенных Штатах. Мы стремимся привлечь самых высококвалифицированных специалистов к задачам, которые они сочтут сложными и интересными. Мы также стремимся оправдать ожидания наших клиентов в том, что каждый консультант Synectics будет ежедневно прилагать максимум усилий для достижения своих целей. Наш успех зависел от нашей последовательной способности достичь обеих этих целей.

Разнообразие лежит в основе синектики. Определение слова «синектика» описывает систему решения проблем, которая включает в себя объединение людей с разным опытом и сферой интересов, которые творчески делятся своими идеями. Наши клиенты и отрасли, которые они представляют, технологии, которые мы поддерживаем, рабочие места, на которые мы нанимаем и заполняем, и все наше сообщество сотрудников — все это удивительно разнообразно.

Что говорят наши клиенты